Як правильно годувати коня: добовий раціон і корисні добавки

Годування коня — це ціла наука, де важливу роль відіграє не лише кількість корму, але і його якість, баланс та режим. Неправильний раціон може призвести до проблем із травленням, втратою енергії, ламкості копит, тьмяної шерсті чи навіть серйозних захворювань.

У цій статті ми розберемо все, що потрібно знати власникам коней — від базових принципів годування до нюансів добового раціону та підбору добавок. Це — практичний посібник, який допоможе зробити життя вашого коня здоровим і гармонійним.

1. Основи правильного годування коня

Коні — це травоїдні тварини, чий шлунково-кишковий тракт пристосований до постійного споживання грубих кормів — трави, сіна, листя. Їхня система травлення побудована так, що вони повинні їсти невеликими порціями протягом усього дня.

Коли кінь отримує великі порції зерна чи концентратів один-два рази на день, травна система перевантажується, і з часом це може призвести до колік, виразок шлунка або ожиріння.

Основні правила годування:

• Годуйте невеликими порціями 3–5 разів на день.
• Сіно повинно становити щонайменше 60–70% усього раціону.
• Зерно й концентровані корми додаються лише для енергії, а не як основа харчування.
• Доступ до води — постійно, без обмежень.
• Не годуйте коня відразу після тренування або перед важкою фізичною роботою.

Пам’ятайте: у природі кінь пасеться 16–18 годин на добу. Ваше завдання — максимально наблизити домашній режим до природного.

2. Основні складові добового раціону

Щоб скласти збалансований раціон, потрібно розуміти, які види кормів існують і яку роль вони відіграють у харчуванні коня.

Грубі корми

Це основа всього раціону. До грубих кормів належить сіно, солома, трава на пасовищі. Вони забезпечують необхідну клітковину, що сприяє правильній роботі кишківника.

Якісне сіно має приємний аромат, зеленуватий колір, без пилу і цвілі. Найкраще — лугове сіно з різнотрав’я або люцерна (для спортивних коней).

Концентровані корми

Це зернові культури (овес, ячмінь, кукурудза) або комбікорми, які забезпечують енергією. Їх дають залежно від навантаження: чим активніше працює кінь, тим більше йому потрібно концентратів.

Соковиті корми

До цієї групи належать морква, буряк, яблука, гарбуз, силос. Вони не лише збагачують раціон, але й допомагають забезпечити водний баланс.

Мінеральні та вітамінні добавки

Коні, які не мають доступу до природних мінералів, потребують додаткового джерела кальцію, фосфору, натрію, цинку, селену тощо. Для цього використовують соляні лизунці або спеціальні премікси.

3. Скільки корму потрібно коню

Загальна кількість корму розраховується залежно від ваги коня. В середньому — 2–2,5% від маси тіла на день.

Наприклад, якщо ваш кінь важить 500 кг, він повинен отримувати приблизно 10–12,5 кг корму щодня. З цієї кількості близько 70% припадає на сіно, решта — на концентрати, овочі, добавки.

Фактори, що впливають на норму годування:

• Вік і вага коня
• Рівень активності (робочий, спортивний, відпочинковий)
• Пора року
• Стан здоров’я
• Тип утримання (вільний випас чи стайня)

Зимою коні спалюють більше енергії, щоб підтримувати температуру тіла, тому в цей період збільшують норму корму на 10–15%.

4. Сіно: головне джерело енергії та клітковини

Сіно — це не просто корм, а основа життя коня. Саме від його якості залежить стан шлунково-кишкової системи, шерсть, копита й навіть поведінка.

Найкраще обирати сіно з різнотрав’я — воно містить різні види рослин, що забезпечує широкий спектр вітамінів та мінералів. Люцерна підходить для молодих, вагітних або спортивних коней, оскільки має високий вміст білка.

Як перевірити якість сіна:

• Колір — світло-зелений або оливковий.
• Запах — свіжий, трав’янистий.
• Відсутність пилу та цвілі.
• Сухе, але не ламке на дотик.

Зберігати сіно слід у сухому, добре вентильованому приміщенні. Ніколи не кладіть його на землю — найкраще використовувати піддони.

5. Зернові корми: джерело енергії

Зернові додають у раціон тоді, коли коню потрібна додаткова енергія — під час тренувань, перегонів або роботи. Найчастіше використовують овес, ячмінь, кукурудзу, пшеницю, висівки.

Овес

Найпопулярніший і найбезпечніший корм. Має помірний вміст енергії, добре перетравлюється, не викликає колік. Підходить для більшості коней, але не варто перевищувати норму — надлишок вуглеводів може викликати збудження.

Ячмінь

Більш поживний, ніж овес, але важчий для перетравлення. Його потрібно попередньо запарювати або дробити. Часто використовують для робочих або худих коней для набору маси.

Кукурудза

Містить багато енергії, але майже не має білка. Її дають у невеликих кількостях у поєднанні з іншими зерновими. Підходить для відновлення після великих фізичних навантажень.

Пшеничні висівки

Корисні як джерело клітковини і вітамінів групи B. Часто використовуються у складі мішанок з теплою водою.

6. Соковиті корми: смачне доповнення

Соковиті корми — це “вітамінна ін’єкція” у раціоні коня. Вони містять багато води, натуральні цукри, клітковину та ферменти.

• Морква — покращує зір, роботу печінки, надає блиску шерсті.
• Буряк — підвищує витривалість, але його слід давати обережно, у невеликих кількостях.
• Яблука — стимулюють апетит, але не більше 1–2 штук на день.
• Гарбуз — джерело клітковини, особливо корисний восени.

Овочі мають бути свіжими, без гнилі. Взимку вони допомагають підтримувати різноманітність у харчуванні та забезпечують природні вітаміни.

7. Вода: забутий елемент харчування

Без води кінь не може нормально травити корм. Вона потрібна для транспортування поживних речовин, регулювання температури тіла та підтримки обміну речовин.

Дорослий кінь споживає 30–50 літрів води на день, а влітку або після тренувань — навіть до 70 л.

Важливо: не можна давати холодну воду відразу після тренування. Кінь повинен охолонути, перш ніж пити.

8. Режим годування: коли і як

Регулярність — ключ до гарного травлення і стабільної енергії. Коні відчувають час годування, тому розклад допомагає уникнути стресу.

Оптимальний розподіл годування:

• Ранок — сіно + невелика порція концентратів.
• Обід — сіно або трава на пасовищі.
• Вечір — основна порція сіна + концентрати + добавки.

Якщо кінь перебуває на випасі, частину сіна можна зменшити. Але навіть на пасовищі коню потрібно давати додаткове сіно для підтримки клітковини.

Після кожного прийому корму обов’язково залишайте коню 30–40 хвилин спокою перед тренуванням.

9. Як розрахувати добовий раціон для свого коня

Розрахунок раціону базується на трьох головних факторах:

• маса тіла коня;
• рівень фізичної активності;
• умови утримання (стайня, пасовище, клімат).

Середній дорослий кінь вагою 500 кг потребує близько 2–2,5% своєї маси у сухій речовині кормів на день. Це означає, що він має отримати 10–12 кг корму, з яких щонайменше 70% — грубі корми (сіно).

Якщо кінь активно працює (спортивні тренування, виїзди, стрибки), збільшується потреба в енергії, тому додають концентрати, олії або вівсяну суміш. Але важливо не перегодовувати: надлишок енергії часто призводить до ожиріння, агресивності і ламіниту.

10. Роль білків і клітковини

Клітковина — головний двигун здорового травлення. Вона підтримує мікрофлору кишківника, запобігає колькам, і дає відчуття ситості. Тому сіно повинно бути завжди основою меню. Білок — інший важливий елемент, особливо для молодих, вагітних або спортивних коней.

Джерела білка:

• люцерна;
• соя (у вигляді соєвого шроту);
• конюшина;
• комбікорми з позначкою “high protein”.

Однак надлишок білка може перевантажити нирки і викликати надмірне потовиділення з неприємним запахом аміаку. Тому баланс — ключ до здоров’я.

11. Чого не можна давати коням

Багато власників допускають помилки, підгодовуючи коня "з любові". Але не всі продукти, які їдять люди чи інші тварини, безпечні для коней. Категорично заборонено:

• хліб, булочки, печиво (викликають здуття);
• капусту, картоплю, буряк сирий (газоутворення);
• авокадо, шоколад, цибулю, часник;
• запліснявілі або старі корми;
• траву з добривами або гербіцидами.

Також обережно з фруктами — яблука, морква, кавун підходять, але у помірних кількостях. Надлишок цукру може викликати діабетичні проблеми або ламініт.

12. Додаткові корисні добавки

У сучасному світі асортимент добавок величезний. Але не всі вони однаково ефективні. Ось кілька перевірених типів:

• Електроліти — при активних тренуваннях або влітку для відновлення водно-сольового балансу;
• Пробіотики — після антибіотиків або змін у раціоні для підтримки мікрофлори;
• Кальцієво-фосфорні комплекси — для росту і міцності кісток у молодих коней;
• Олія льону або риб’ячий жир — для здорової шерсті та копит;
• Глюкозамін і хондроїтин — для підтримки суглобів у старших коней.

Добавки краще вводити поступово, протягом 7–10 днів, щоб організм адаптувався. Ідеально проконсультуватися з ветеринаром або кінським дієтологом.

13. Годування коней різного віку

Лошата: перші 3–4 місяці харчуються переважно молоком матері, поступово переходячи на сіно і комбікорми. Важливо стежити, щоб не було дефіциту кальцію і фосфору.

Молоді коні (до 3 років): потребують підвищеного рівня білка, вітамінів і мінералів для росту. Їх не можна недогодовувати, але й не варто перегодовувати, щоб уникнути деформації кінцівок.

Дорослі коні: основа — сіно, з помірною кількістю зерна. Головне — стабільність і якість кормів.

Старі коні: іноді мають проблеми з жуванням, тому сіно можна замінити розмоченими гранулами або м’якими трав’яними кубами. Важливо підтримувати масу тіла і здоров’я суглобів.

14. Як зрозуміти, що коню підходить раціон

Головний показник — зовнішній вигляд і поведінка:

• Шерсть блищить, гладенька;
• Очі ясні, апетит стабільний;
• Кал нормальної консистенції;
• Рівень енергії відповідає навантаженням.

Якщо кінь стає надто млявим, агресивним, або у нього з’являється запах із рота, зміни в шерсті, треба перевірити корм і режим годування. Поступове корегування дає найкращі результати.

15. Типові помилки у годуванні

1. Нерегулярність. Якщо кінь годується у різний час, порушується мікрофлора травлення.
2. Різкі зміни корму. Новий корм слід вводити поступово протягом 7–10 днів.
3. Надлишок зерна. Перегодовування концентратами викликає кольки та ожиріння.
4. Недостатня кількість води. Особливо у спеку або після роботи.
5. Відсутність аналізу сіна. Деякі види сіна мають низьку поживність або високий вміст пилу.

Навіть дрібні недоліки в годівлі накопичуються з часом і можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, тому краще попереджати, ніж лікувати.

16. Годування після роботи і тренувань

Після активних занять кінь має охолонути, перш ніж отримати корм або воду. Годувати можна через 40–60 хвилин після завершення роботи. Першими дають грубі корми (сіно), а концентрати — пізніше.

Після важких навантажень бажано додати електроліти або трохи солі, щоб відновити баланс рідин. Якщо кінь багато потів, можна запропонувати теплу воду з невеликою кількістю солі.

17. Як змінювати раціон без стресу

Кінь не любить різких змін, тому будь-який новий корм вводиться поступово — починаючи з 10–20% від старої порції. Наприклад, якщо ви переходите з вівса на комбікорм, робіть це протягом 7–10 днів.

Те ж саме стосується переходу з пасовища на сіно восени або навпаки навесні. Так ви уникнете кольок, проносів і відмови від їжі.

18. Чому важливо зважувати коня

Більшість власників оцінюють вагу «на око», але це може бути оманливо. Надмірна вага — ризик для серця, копит і суглобів. Недостатня — сигнал про проблеми з зубами, паразитами або кормом.

Оптимально зважувати коня раз на 2–3 місяці або використовувати спеціальну вимірювальну стрічку, щоб стежити за змінами. Якщо маса тіла коливається більш ніж на 30 кг — треба переглянути раціон.

19. Взаємозв’язок годування і поведінки

Неправильне харчування впливає не лише на тіло, а й на характер. Коні, які отримують надлишок енергії з зерна, стають гарячими, агресивними або нервовими. Недоїдання, навпаки, робить їх апатичними і непередбачуваними.

Збалансований раціон створює емоційно стабільного, врівноваженого коня, який краще сприймає тренування і спілкування з людиною.

20. Висновки: головні правила здорового годування коня

• Основою раціону завжди має бути якісне сіно або трава.
• Концентрати — лише за потреби і в помірних кількостях.
• Постійний доступ до чистої води — обов’язковий.
• Стабільний розклад годування — запорука здоров’я.
• Добавки — не мода, а підтримка, якщо підібрані грамотно.
• Спостереження за станом тіла і шерсті — найкраща діагностика.
• Краще менше, але якісніше, ніж багато й безсистемно.

Годування коня — це щоденний ритуал турботи, який формує довіру між людиною і твариною. Коні, яких годують з розумінням, відповідають вдячністю — спокоєм, енергією та вірністю.

---

Автор: Horse in Heart — блог про любов до коней, правильний догляд, гармонію та натхнення у світі кінного життя.