Годування лошат: поради для початківців

Годування лошати — це одна з найвідповідальніших частин догляду за молодим конем. Від правильного харчування у перші місяці життя залежить не лише ріст і розвиток тварини, а й її здоров’я, поведінка та навіть майбутня працездатність. Багато початківців-коневласників роблять помилку, думаючи, що лоша можна годувати “як маленького коня”. Насправді ж травна система лошат має свої особливості, а перехід від молока до твердої їжі повинен бути поступовим і контрольованим.

Перші дні життя: роль молозива

Найважливішим у перші години після народження є молозиво — перше молоко матері. Воно містить не лише поживні речовини, а й антитіла, які формують імунітет лошати. Якщо лоша не отримує молозиво протягом перших 6–8 годин, його імунна система залишається слабкою, що підвищує ризик захворювань. Тому, якщо є підозра, що лоша не смокче або кобила не має молока, потрібно терміново звернутися до ветеринара — іноді можна використати замінник молозива.

Годування грудним молоком

Перші тижні життя лоша повністю залежить від матері. Молоко кобили — це ідеально збалансована їжа, що забезпечує білки, жири, вітаміни та мікроелементи. Воно легко засвоюється, і лоша смокче його до 70 разів на день маленькими порціями. Якщо з якихось причин лоша залишилось без матері, його можна вигодовувати спеціальними замінниками кобилячого молока, які продаються у ветаптеках. Коров’яче молоко не підходить — воно має інший склад і може викликати розлади травлення.

Перші спроби твердої їжі

Приблизно у двотижневому віці лоша починає проявляти цікавість до корму матері — пробує сіно, солому, зерно. Це природний процес знайомства зі смаком і текстурою твердої їжі. Не варто його зупиняти, але й не треба змушувати. Головне, щоб у доступі завжди було якісне, м’яке сіно та чиста вода. Уже з 3–4 тижнів можна вводити в раціон невеликі кількості спеціального комбікорму для лошат, який містить білки, кальцій, фосфор і вітаміни.

Відлучення від матері

Зазвичай відлучення лошати від матері відбувається у віці 5–6 місяців. Робити це потрібно поступово, щоб уникнути стресу. Різке відлучення може викликати втрату апетиту, зниження імунітету та навіть захворювання. За 2–3 тижні до відлучення починають зменшувати кількість годувань, поступово збільшуючи частку твердої їжі. Важливо, щоб лоша вже вміло самостійно їсти комбікорм і пити воду.

Основний раціон після відлучення

Після відлучення лоша переходить на самостійне годування. Його основа — якісне сіно (приблизно 1,5–2 кг на 100 кг ваги). Зернові культури — овес, ячмінь, кукурудза — вводяться поступово, у подрібненому вигляді. Комбікорми для молодняка містять необхідну кількість білка (14–16%) для росту м’язів і розвитку скелету. У раціоні обов’язково мають бути мінеральні добавки: кальцій, фосфор, сіль, цинк і мідь — вони зміцнюють кістки та суглоби.

Вода — найважливіший елемент

Багато початківців недооцінюють значення води. Лошата мають постійний доступ до чистої, свіжої води, особливо у спеку. Навіть короткочасне зневоднення може вплинути на травлення й загальний стан тварини. Вода не повинна бути крижаною, адже це може викликати спазми шлунку.

Годування сирот

Якщо лоша залишилось без матері, потрібно налагодити штучне годування. Використовують спеціальні молочні суміші, які розводять теплою водою. Годувати потрібно з маленької пляшки з соскою або спеціальної годівниці. Перші тижні — кожні 2–3 години, поступово інтервал збільшується. У таких випадках важливо підтримувати гігієну: стерилізувати пляшки та тримати посуд чистим, щоб уникнути шлункових інфекцій.

Вітаміни та добавки

Для здорового розвитку лошата потребують не лише енергії, а й мікроелементів. Найважливіші — кальцій і фосфор, які формують кістки, а також мідь і цинк для росту. Вітаміни A, D, E відповідають за імунітет і розвиток м’язів. Якщо лоша росте на пасовищі, воно отримує частину поживних речовин із зелені, але у стійлових умовах без добавок не обійтись.

Годування в залежності від пори року

Влітку, коли є свіжа трава, потреба у сіні зменшується, але важливо не допускати переїдання зеленої маси — це може викликати кольки. Узимку навпаки: сіно — основа раціону, а комбікорми дають більше енергії. Необхідно контролювати вагу лошати, щоб уникнути як виснаження, так і ожиріння.

Типові помилки при годуванні лошат

Найпоширеніша помилка — занадто швидкий перехід до дорослого раціону. Травна система лошати ще не готова до великих порцій зерна або грубих кормів. Друга помилка — надлишок ласощів, особливо хліба або цукру. Такі продукти викликають розлади травлення й можуть призвести до ламкості копит чи ожиріння. Третя помилка — нестача руху. Навіть добре годуване лоша не буде розвиватися правильно без прогулянок і активності.

Спостереження за станом лошати

Хороший апетит, блискуча шерсть, активність і чисті очі — ознаки здорового лошати. Якщо тварина млява, має здуття живота, пронос або не цікавиться їжею — це сигнал про проблеми. Варто одразу проконсультуватися з ветеринаром і перевірити якість корму.

Режим годування

Молоді лошата краще перетравлюють їжу, якщо її дають часто і маленькими порціями. До півроку — 4–5 разів на день, після — тричі. Раціон має бути стабільним, без різких змін. Кінь, навіть маленький, цінує стабільність — будь-яка зміна корму повинна відбуватися поступово протягом кількох днів.

Висновок

Годування лошат — це не просто процес, а ціла наука, що вимагає уваги й терпіння. Найкраща стратегія — спостерігати, слухати й реагувати на потреби тварини. Не намагайтеся зробити все швидко — здоров’я і розвиток молодого коня залежать від стабільності, поступовості й правильного догляду. Якщо ви дасте своєму лошаті якісне харчування, турботу і безпечне середовище, воно виросте сильним, врівноваженим і довірливим партнером, який буде поруч багато років.