Що робити якщо в полі кінь тікає і не йде до рук

 Коли кінь тікає в полі й не хоче підходити до рук, це не лише неприємна ситуація, а й ознака того, що між вами немає достатньої довіри чи розуміння. Таке поводження — не прояв упертості чи "характеру", як часто думають початківці, а наслідок страху, недовіри або негативного досвіду. Щоб навчити коня спокійно підходити, потрібно зрозуміти причину його поведінки та відновити зв’язок на рівні взаємоповаги й безпеки.

Передусім варто пам’ятати: кінь ніколи не тікає без причини. Якщо він віддаляється від людини, то бачить у ній щось, чого варто уникати. Це може бути страх через минулі покарання, різкі рухи, грубе поводження або просто відсутність довіри. У дикій природі виживання коня залежить від уміння розпізнавати загрозу, тому якщо він не почувається у безпеці поруч із людиною, він інстинктивно вибирає втечу.

Перше, що потрібно зробити, — це змінити власний підхід. Якщо кінь тікає, не варто переслідувати його, кричати чи бігти навздогін. Так ви лише підтвердите його страх: у його очах ви станете хижаком. Натомість варто зупинитися, розслабитись і дати йому простір. Часто, коли людина перестає активно "ловити", кінь сам починає цікавитися і поступово наближається. Ключ — у спокої, терпінні й мові тіла.

Почніть із пози. Не дивіться коневі прямо в очі, не підходьте лоб у лоб — для нього це сигнал виклику. Краще стояти боком, трохи нахилившись, ніби ви не надто зацікавлені. Можна робити кілька кроків убік, потім зупинятись і чекати. Якщо кінь робить навіть крок у ваш бік — це вже маленька перемога. У цей момент не варто одразу підходити ближче — дозвольте йому самому зробити ініціативу.

Якщо кінь дикий або має поганий досвід із людьми, процес наближення може тривати тижнями. У таких випадках допомагає спільний час без тиску. Просто перебувайте поруч на пасовищі, спостерігайте, але не змушуйте його до контакту. Коли кінь бачить, що ви не несете загрози, він поступово починає зацікавлено наближатися. Можна приносити ласощі, але не підсовуйте їх агресивно. Найкраще, якщо він сам підійде взяти їх із вашої руки, без поспіху й напруження.

Корисно практикувати роботу з землі — це чудовий спосіб налагодити контакт. Використовуйте невеликий загін або манеж, де кінь не може втекти надто далеко. Зайдіть усередину й просто рухайтеся спокійно, без спроб його ловити. Якщо він починає віддалятися, трохи розверніться спиною, показуючи, що не маєте наміру примушувати. Як тільки кінь зупиниться або зробить рух у ваш бік, зменшіть напругу, можна навіть відійти на крок назад — це знак довіри. Через кілька таких сесій кінь зрозуміє, що ви не ворог, і почне підходити сам.

Інша важлива причина, чому кінь не йде до рук, — неправильні асоціації. Якщо кожного разу, коли ви його ловите, на нього чекає важка робота або щось неприємне (наприклад, болюча чистка копит чи тренування, яке він не любить), то він починає уникати самої ситуації. Щоб це змінити, треба створити позитивні очікування. Наприклад, іноді приходьте до нього просто так — дайте ласощі, погладьте, потіште, а потім підіть, не забираючи його з поля. Так він зрозуміє, що людина — не завжди "погана новина".

У спілкуванні з конем важлива послідовність. Не можна один день ловити його лагідно, а наступного — кидати повід через спину і різко смикати. Кінь сприймає навіть дрібні зміни емоцій, тому ваша стабільність — це основа довіри. Завжди дійте однаково: повільно, спокійно, з доброзичливим голосом. Якщо ви нервуєте чи дратуєтеся, краще відійти й спробувати пізніше — кінь усе відчуває.

Коли тварина починає підходити, не хапайте її відразу. Спочатку просто погладьте за шию, дайте їй час заспокоїтися біля вас. Якщо вона спокійна, надягайте недоуздок повільно, без різких рухів. Можна використовувати ласощі як заохочення після кожного вдалого підходу. Так кінь закріпить у пам’яті: підходити до людини — це приємно й безпечно.

Для коней, які звикли тікати, також корисно мати "безпечне місце" — невеликий загін або ділянку, де вони почуваються впевнено. Там варто проводити короткі позитивні сесії — годувати, чистити, гладити, просто бути поруч. Чим більше таких досвідів, тим менше бажання втікати.

Не забувайте, що кожен кінь має свій характер. Одні більш відкриті, інші обережні й потребують більше часу, щоб прийняти людину. Важливо не вимагати від тварини миттєвого результату. Довіра — це процес, який вибудовується поступово, але коли вона з’являється, кінь починає тягнутися до людини сам, навіть у полі, навіть без ласощів — просто тому, що хоче бути поруч.

Отже, якщо кінь тікає й не підходить до рук, не варто шукати швидких рішень. Не ловіть, не карайте, не поспішайте. Створіть атмосферу спокою, дайте йому час і покажіть, що поруч із вами безпечно. І тоді навіть найобережніший кінь одного дня сам зробить перший крок — прямо до ваших рук.