Ламініт у коней – діагностика, лікування та профілактика

 Ламініт — одне з найсерйозніших і найболючіших захворювань у коней, яке вражає копита і може призвести до незворотних наслідків, якщо його не розпізнати вчасно. Це не просто локальна проблема — ламініт часто є сигналом глибших порушень у метаболізмі, обміні речовин або догляді. Для кожного власника коня важливо розуміти, як розпізнати перші ознаки цього захворювання, як діяти при його появі і що зробити, щоб запобігти розвитку хвороби.

Ламініт — це запалення ламін (м’яких тканин, що з’єднують копитну кістку зі стінкою копита). У здорового коня ці структури міцно тримають кістку в середині копита, але під час ламініту вони запалюються, набрякають і слабшають. У результаті копитна кістка може зміщуватися, іноді навіть пробиваючи підошву. Такий стан супроводжується сильною болючістю, утрудненням руху, а у важких випадках — втратою працездатності або навіть необхідністю евтаназії тварини.

Основні причини ламініту різноманітні. Найчастіше він виникає через надмірне споживання кормів, багатих на цукри та крохмаль, особливо навесні, коли коні пасуться на соковитій молодій траві. Надлишок цих речовин спричиняє різке зростання рівня інсуліну та порушення мікрофлори кишечника, що в свою чергу впливає на кровопостачання копит. Іншими провокуючими факторами можуть бути ожиріння, синдром Кушинга, післяродові ускладнення у кобил, важкі інфекції, тривале навантаження на одну ногу через травму іншої, а також сильний стрес.

Перші симптоми ламініту потрібно вміти розпізнати якомога раніше. Коня з цим захворюванням можна впізнати по характерній позі — він намагається відставити передні ноги вперед, щоб зменшити тиск на копита, і переносить вагу на задні кінцівки. Рухи стають обережними, скутими, іноді кінь зовсім не хоче рухатися. Копита гарячі на дотик, а при пальпації можна відчути пульсацію артерій. Тварина може проявляти неспокій, часто міняти положення, намагатися лягти.

Діагностика ламініту включає клінічний огляд ветеринара, перевірку чутливості копит і рентгенографію. Рентген дозволяє оцінити ступінь зміщення копитної кістки, що є важливим для вибору методу лікування. Також можуть проводитися аналізи крові для виявлення гормональних або метаболічних порушень, які сприяли розвитку захворювання.

Лікування ламініту завжди має бути комплексним і починатися негайно після встановлення діагнозу. Перший крок — усунення причини. Якщо захворювання викликане неправильним годуванням, потрібно відразу обмежити доступ до трави або концентратів. Коня переводять на сіно низької поживності і забезпечують постійний доступ до чистої води. У перші дні важливо зменшити запалення і біль — для цього ветеринар призначає нестероїдні протизапальні препарати, такі як фенілбутазон або флуниксин.

Щоб полегшити стан коня, необхідно зменшити тиск на уражені копита. Зазвичай тварину ставлять на м’яку підстилку — тирсу, пісок або гумові мати. Іноді ветеринари рекомендують холодні компреси або ванни з льодом для копит у перші 48 годин, щоб зменшити запальний процес. У важких випадках застосовується спеціальне ортопедичне підковування або підтримувальні устілки, які допомагають стабілізувати копитну кістку.

Дуже важливою є співпраця з досвідченим ковалем. Правильне обрізання копит відіграє ключову роль у процесі відновлення. Коваль має поступово вирівнювати копитну капсулу, щоб зняти навантаження з пошкоджених ламін і підтримати правильне положення копитної кістки.

Період реабілітації після ламініту може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від тяжкості захворювання. У цей час коня не можна перевантажувати, але легкі рухи в безпечному просторі сприяють покращенню кровообігу і відновленню тканин. Дієта має бути суворо контрольованою — без солодкої трави, зерна та ласощів, які містять цукор.

Профілактика ламініту полягає передусім у правильному утриманні та годуванні. Коней слід поступово переводити на весняний випас, обмежуючи доступ до молодої трави перші дні. Раціон має бути збалансованим за енергією та клітковиною, без надлишку концентратів. Не менш важливо підтримувати оптимальну масу тіла — ожиріння суттєво підвищує ризик ламініту. Регулярне обрізання копит кожні 6–8 тижнів також допомагає уникнути проблем з навантаженням на суглоби та ламіні.

Ще один аспект профілактики — контроль ендокринних захворювань, таких як інсулінорезистентність чи синдром Кушинга, особливо у старших коней. Для таких тварин важливо дотримуватися спеціальної дієти з низьким вмістом цукрів і регулярно проводити ветеринарні огляди.

Ламініт — це хвороба, яку легше запобігти, ніж вилікувати. Вона вимагає уважності, дисципліни і тісної співпраці власника, ветеринара та коваля. Своєчасна діагностика, правильний догляд і збалансоване харчування здатні не лише врятувати коня від болю, а й повернути йому активність і якість життя.