Як доглядати за кіньми в мороз

 Догляд за кіньми в мороз потребує уважності, знання їх фізіології та здатності адаптувати умови утримання до різкого зниження температури. Холод сам по собі не є критичним для більшості коней, адже вони мають густу зимову шерсть, добре розвинений терморегуляційний механізм і здатність зберігати тепло завдяки природним адаптаціям. Проте саме поєднання холоду, вітру, підвищеної вологості, обмеженого руху та нестачі корму може створювати небезпечні умови. Тому важливо завчасно знати, як підтримувати здоров’я та комфорт коня взимку, коли температура опускається значно нижче нуля.

В зимові місяці найважливішим завданням є забезпечити коня умовами, у яких він не витрачатиме надто багато енергії на обігрів тіла. Чим холодніше на вулиці, тим більше калорій потрібно тварині для підтримання нормальної температури, тому оптимальне годування є ключем до стабільного стану. Сіно зігріває коня зсередини краще за концентрати, оскільки процес перетравлення клітковини генерує значну кількість тепла. У морозні дні коням необхідно давати більше сіна, особливо якщо температура тримається нижче –10 °C. Також слідкують за тим, щоб корм не був вкритий кригою, не підмерзав і не збирав вологу, яка може спричинити розвиток грибків або псування корму.

Вода є ще одним критичним фактором зимового догляду. Коні часто п’ють менше, коли вода надто холодна або замерзає, а нестача рідини призводить до ризику колік, пов’язаних із зневодненням і сухою їжею. В ідеалі вода має бути кімнатної температури або хоча б не нижче +5 °C. Якщо кінь утримується на вулиці, важливо регулярно розбивати крижану кірку або використовувати підігрівні поїлки. Потрібно також контролювати, щоб водопостачання не переривалося під час сильних морозів через замерзання шлангів.

Додатковий укривальний матеріал – попони – застосовуються лише за потреби. Коні, які мають природну зимову шерсть, добре харчуються і мають можливість рухатися, зазвичай не потребують попони, навіть якщо надворі дуже холодно. Попонування має сенс у випадках, коли кінь пострижений, старий, худорлявий, хворіє або чутливий до перепадів температури. Також попону використовують після тренування, щоб кінь не охолов занадто швидко, коли ще мокрий. Важливо слідкувати, щоб попона залишалася сухою: мокра тканина відбирає тепло і може призвести до переохолодження.

Не менш важливим аспектом є захист від вітру та опадів. Навіть за невеликого морозу сильний пронизливий вітер може швидко знизити здатність коня утримувати тепло. Тому кінь має мати доступ до укриття: на вільному утриманні це навіс або сарай, у стайні – сухе, провітрюване, але не продувне приміщення. Укриття повинно дозволяти коню вільно заходити і виходити, щоб він міг сам регулювати комфорт. Багато коней віддають перевагу перебуванню на відкритому повітрі навіть у мороз, але їм необхідно мати можливість сховатися від поганої погоди.

Активність узимку є життєво важливою для підтримання здоров’я. Рух сприяє нормальній роботі травної системи, підтримує м’язовий тонус і покращує кровообіг, що допомагає зігріватися. Якщо кінь утримується переважно у деннику, потрібно забезпечити його регулярними прогулянками, вільним випасом або роботою під сідлом. Проте взимку варто ретельно перевіряти умови ґрунту, адже лід чи нерівні, підмерзлі поверхні можуть бути небезпечними для суглобів і сухожиль.

Догляд за копитами взимку має свої особливості. Часто мокрий сніг прилипає до підков, утворюючи тверді "снігові кулі", які ускладнюють рух і збільшують ризик травм. У таких випадках застосовують спеціальні антиобмерзальні підкови або мастила. Якщо кінь не підкований, проблема зустрічається значно рідше, але все одно потрібно регулярно чистити копита й контролювати їх стан, адже сухе повітря в стайні може сприяти тріщинам, а лід – ковзанню.

Стан шкіри та шерсті також потребує уваги. Узимку коні рідше купаються, тому необхідно застосовувати сухі шампуні або просто прочісувати шерсть, щоб знімати бруд та покращувати циркуляцію крові. Перевірка шкіри важлива для того, щоб вчасно помітити потертості від попони, грибкові ураження або подразнення. Якщо кінь багато часу проводить на вологому снігу, особливо під час відлиги, важливо стежити, щоб нижня частина ніг не залишалася мокрою надто довго, адже це може спричинити дерматит.

У стайні потрібно підтримувати сухість підстилки. Вологість і аміак у приміщенні не тільки охолоджують тіло коня, але й створюють значне навантаження на дихальну систему. Регулярне прибирання та провітрювання допомагають уникнути проблем із здоров’ям. Також варто контролювати утеплення стін та підлоги: надмірна теплота не потрібна, але відсутність протягів — обов’язкова.

У мороз потрібно частіше перевіряти коня: оцінювати його апетит, стан шерсті, поведінку та рівень активності. Будь-які зміни, такі як млявість, відмова від їжі або скута хода, можуть бути ознакою переохолодження або інших проблем, які вимагають негайної уваги.

Зимовий догляд за кіньми – це баланс між природними можливостями тварини адаптуватися до холоду та людською відповідальністю забезпечити їй комфорт. Правильне годування, доступ до води, регулярний рух, догляд за копитами, контроль за станом шерсті та захист від негоди створюють умови, у яких кінь почуватиметься добре навіть у сильний мороз. Забезпечивши тварині відповідний догляд, ви допоможете їй зберегти здоров’я та силу протягом усієї зими.