Як розрахувати кількість корму на день

 Правильний розрахунок добової норми корму для коня є одним із найважливіших аспектів його здоров’я, працездатності та довголіття. Неправильне харчування може призводити до набору ваги, ожиріння, розладів травлення, дефіцитів поживних речовин або навіть до складних захворювань, таких як коліки чи ламініт. Саме тому власник має знати базові принципи, на яких ґрунтується розподіл кормів протягом дня, і враховувати всі індивідуальні особливості коня. Розрахунок корму — це не просто цифри, а комплексний підхід, де важливо оцінити фізичний стан, рівень активності, вікові потреби, породні відмінності та умови утримання.

Основні потреби коня залежать передусім від ваги. Сіно, тобто грубий корм, складає основу раціону й має даватися у кількості не менше ніж 1,5–2% від маси тіла коня. Для коня вагою 500 кг це приблизно 7,5–10 кг сіна на добу. Коні, що мають підвищені енергетичні потреби — спортивні, ті, що працюють щодня або швидко втрачають вагу, — часто потребують ближче до 2,5% ваги. Сіно — перший елемент, який варто розраховувати, адже саме він забезпечує стабільну роботу шлунково-кишкового тракту, тривале жування й правильну мікрофлору.

Якщо кінь працює помірно чи активно, або ж має недобір ваги, до раціону додають зернові або комбікорм. Зернові дають у значно менших кількостях — зазвичай 0,5–1% від ваги тіла. Для того ж 500-кілограмового коня це близько 2,5–5 кг комбікорму на день. Однак важливо розуміти: зернові — це концентроване джерело енергії, тому перед збільшенням їхньої кількості варто оцінити, чи справді кінь потребує додаткової калорійності. Надлишок комбікорму є однією з найчастіших причин поведінкових проблем, ожиріння чи розладів травлення.

Ласощі та соковиті корми, такі як морква, яблука, буряк чи кабачки, також потрібно враховувати в розрахунку. Хоча вони не становлять основної частини раціону, надмірне їх використання змінює баланс калорійності та може спровокувати зайву вагу або нестабільність мікрофлори. Оптимальна норма — кілька невеликих порцій на день, що в сумі не перевищують 1 кг. У випадку коней, схильних до ламініту чи чутливих до цукрів, кількість соковитих кормів варто скоротити або узгодити з ветеринаром.

Ще один важливий фактор — умови утримання. Якщо кінь живе у табуні та має доступ до пасовища, сіно може становити меншу частину раціону в теплий сезон, але тоді складніше контролювати фактичну кількість з’їденої трави. Літня трава містить багато вологи та цукрів, тому худим коням вона часто допомагає набрати вагу, а коням, схильним до ожиріння чи ламініту, навпаки, може нашкодити. У таких випадках інколи доводиться обмежувати час випасу або використовувати грейзерну маску для регуляції кількості з’їденої трави.

Важливу роль відіграє фізичний стан коня. Якщо кінь має зайву вагу, слід зменшити кількість зернових, але не можна зменшувати сіно нижче 1,5% маси тіла — це загрожує виразками шлунка та стресом. Якщо кінь навпаки худий, перш за все збільшують кількість якісного сіна та додають корми з високою калорійністю, такі як люцерна, олії чи спеціальні концентрати для набору ваги.

Вікові особливості також впливають на добову норму корму. Молоді коні потребують їжі з більшою кількістю білка та енергії, оскільки ростуть. Для них розрахунок базується не лише на вазі, а й на темпі розвитку. Старі коні часто гірше пережовують корм, тому їм потрібно давати м’якіші види сіна або його замінники: гранули трави, м’які мюслі, запарене сіно. У таких тварин часто проблеми із засвоєнням поживних речовин, і добову норму їм підбирають більш індивідуально.

Під час розрахунку корму важливо не забувати про воду та сіль. Вода не рахується в калорійність, але її доступність визначає, як ефективно кінь буде засвоювати корм. Добова потреба — від 25 до 60 літрів залежно від температури, рівня активності та раціону. Сіль — обов’язковий елемент, який допомагає підтримувати електролітний баланс. Вона має бути доступною постійно у вигляді лизунця, а влітку чи при фізичних навантаженнях її варто додатково давати у їжу.

Після розрахунку приблизної кількості корму важливо спостерігати за конем щодня. Зміна форми тіла, поведінки чи рівня енергії — це сигнали, що норма корму потребує корекції. Не існує універсальної формули, яка підійде кожному коню — є лише базові принципи, на які спирається власник. Зміїна вага, сезонні зміни, стан здоров’я та робоче навантаження — усе це впливає на добову потребу.

Таким чином, правильний розрахунок кількості корму — це процес, який поєднує знання базових норм, уважність до індивідуальних потреб і регулярний контроль за фізичним станом тварини. Саме збалансоване харчування є основою довгого, здорового та активного життя коня.