Основи догляду за копитами

 Копита — це одна з найважливіших частин організму коня, адже саме вони несуть основне навантаження при русі, підтримують вагу тіла і забезпечують рівновагу. Від стану копит залежить не лише працездатність тварини, але й її здоров’я в цілому. Неправильний догляд або нехтування регулярними процедурами можуть призвести до серйозних проблем: кульгавості, запалень, деформацій, болю і навіть незворотних змін у ході. Саме тому кожен власник чи доглядач коня має чітко розуміти основи догляду за копитами і дотримуватися їх щодня.

Догляд за копитами починається з уважного огляду. Щоденна перевірка перед і після роботи дозволяє вчасно помітити дрібні травми, тріщини, сторонні предмети або ознаки запалення. Коня потрібно ставити на рівну поверхню і спокійно, без поспіху піднімати кожну ногу, оглядаючи підошву, стінку і стрілку копита. Якщо кінь неохоче піднімає ногу, варто бути терплячим — іноді це питання звички або дискомфорту, який і потрібно виявити.

Одним із ключових моментів є регулярне очищення копит. Для цього використовують спеціальний копитний гачок. Починати слід із п’яткової частини, акуратно видаляючи бруд, камінці, шматочки гною або соломи, які могли застрягти між частинами копита. Особливу увагу слід приділити жолобкам біля стрілки — саме там найчастіше накопичується волога та бруд, що сприяє розвитку гнилі стрілки. Після механічного очищення копито бажано протерти сухою ганчіркою.

Не менш важливим є правильне обрізання копит, яке проводиться кожні 4–8 тижнів залежно від умов утримання і швидкості росту рогу. Якщо кінь часто працює по твердому ґрунту, копита зношуються природно, але у стійловому утриманні вони відростають швидше. Надмірно довгі копита змінюють кут опори, що викликає біль у суглобах і деформацію постави. Роботу з обрізанням повинен виконувати досвідчений коваль або ветеринар, адже навіть невелика помилка може призвести до дискомфорту або травм.

Зволоження копит також має велике значення. У спекотну пору або при сухому повітрі копитний ріг може тріскатися та втрачати еластичність. У таких випадках допомагає спеціальне копитне масло або крем, який утримує вологу і захищає від пересихання. Улітку можна зволожувати копита природним шляхом — випускати коня на пасовище, де є волога земля, або час від часу змочувати їх водою після роботи. Водночас не варто перестаратися, адже надмірна волога може зробити копита надто м’якими і схильними до пошкоджень.

Окрім очищення і зволоження, слід дбати про правильне підковування. Якщо кінь часто працює на кам’янистій або асфальтованій поверхні, підкови необхідні для запобігання стиранню рогу і зменшення ударного навантаження. Підковування виконується спеціалістом і підбирається індивідуально під форму копита і стиль роботи тварини. Важливо регулярно перевіряти стан підков — розхитана або нерівно прибита підкова може спричинити біль і запалення.

Харчування також впливає на здоров’я копит. Для міцного рогу коневі необхідні вітаміни А, D, Е, а також біотин, цинк і кальцій. У раціоні має бути достатньо білка і жирних кислот, що сприяють росту якісного копитного рогу. Якщо кінь має слабкі копита або схильність до тріщин, ветеринар може порадити спеціальні добавки.

Варто пам’ятати, що проблеми з копитами рідко з’являються раптово — зазвичай вони розвиваються поступово. Тому регулярний догляд і спостереження дають змогу попередити більшість хвороб. Якщо копито стає гарячим, кінь кульгає, або з’являється неприємний запах — це тривожний сигнал. У таких випадках не варто намагатися лікувати самостійно, краще одразу звернутися до ветеринара.

Догляд за копитами — це не лише гігієнічна процедура, а й спосіб встановлення довіри між конем і людиною. Під час очищення кінь звикає стояти спокійно, дозволяє торкатися ніг і розслабляється. Це особливо важливо для молодих тварин, яких потрібно навчити спокійно реагувати на будь-які маніпуляції.

Регулярність, уважність і розуміння фізіології копит — три головні принципи правильного догляду. Дбайливе ставлення до ніг коня — запорука його довгого, активного і безболісного життя. Адже, як кажуть досвідчені конярі: немає копит — немає коня.

Варто прочитати:

Ламініт у коней – діагностика, лікування та профілактика